Зірко моя ясна, моя доле-щастя,
Моя радість-втіха і моя любов.
Як була без Тебе, ніби й не жилося,
Бо життя даремно, незмістовно йшло.
Все в житті шукала й не могла знайти я
В людях порятунку від усіх тривог.
Часто полонила мене безнадія.
Ти ж усе розвіяв, мій Господь і Бог,
Як прийшла до Тебе в щирім покаянні
І Тобі відкрила геть усі гріхи.
А тепер в любові я Твоїй зростаю
І аж до дня смерті буду я рости.
Хоч і не безхмарно, хоч і не так легко
Йти шляхом життєвим: знаю- устою,
Бо стоїш Ти міцно, бо стоїш Ти твердо
І в Своїй тримаєш руку Ти мою.
І з руки Твоєї вже ніхто не вирве.
Ти- дорога й правда і життя моє.
А в години скрути Ти мене підіймеш
Й на руках нестимеш- я ж дитя Твоє.
Все, чого шукала: впевненість, підтримку,
Лагідність і радість, ласку і любов,
Ніжність і увагу, від турбот спочинку-
Все в Тобі знайшла я, мій Господь і Бог.
Я схиляю низько голову і серце
І в молитві лину до святих небес.
Ти в житті моєму маєш чільне місце,
Бо в моєму серці Ти, Ісус, воскрес.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4308 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : К моей звезде - Людмила Солма Примечание и дополнения
по стихотворениям "К моей звезде":
*) первое четверостишие эмоционально сложилось из эпитафии на бабушкином памятнике: "В память прошлых лет, и в знак грядущей встречи..."
**)Само же стихотворение, посвященное светлой памяти нашей незабвенной, чистейшей души бабушки и публикуемое мной в сокращенном варианте, эмоционально навеяно в день печальной её 20-й годовщины и созвучно четверостишию бессмертных пушкинских строк "Храни меня мой талисман":
Храни меня, мой талисман,
Храни меня во дни гоненья,
Во дни расскаянья, волненья:
Ты в день печали был мне дан...
(Александр Сергеевич Пушкин)
