Бог є Владика всіх законів
Й трима в руках протизакон,
А вченим різних регіонів
Поставив Свій Святий кордон,-
Що на землі й частину неба,
Спроможні вивчити й пізнати,
А все що вище-вам не треба
Й даремно час свій витрачати.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Води властивості незвичні;
В ній є закон й протизакон,
Зустрінем дії хаотичні
Й казкові,ніби це дракон.
Закон,що холод все стискає,
Вода насмішливо псує,
А що тепло все розширяє,
Вода ствердити не дає.
Сказати, що вода літає!?
Ще й в небі,тисячами тон!?
Не кожний розум це сприймає.
Груз тягне вниз-відкрив Ньютон.
Незчерпна ця з небес криниця,
Як ватний пух собі летить;
Із хмари дощиком водиця
Весь світ напоїть й оживить.
Туман-кристалики водиці,
В молекулярний світ вікно;
Пізнання Бога по крупиці
В його творінні нам дано;
В молочній купелі покриє
Вода туманом ока зір;
Зіб'є з дороги,вид закриє;
Блукає в нім людина й звір.
В мороз вода як камінь буде,
Все в лід,як в панцир закує
І сніжним пухом вкриє всюди
Та царство утвердить своє.
А по-весні руйнівна сила
В річках наробить нам біди;
Та буйна зелень все скрасила,
Скрізь тільки користь від води.
В воді життя земній планеті
Господь Христос подарував!
Закони в Нього всі конкретні
Й якщо порушить їх, - Він прав.
Не все Він дав нам зрозуміти
Про Землю,Небо і Життя,
А лиш в довірі Йому жити
І мати вічне майбуття.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 6045 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
*** - Анастасия Стайкова Однажды я вдруг поняла, что жизнь не принадлежит человеку! У меня ещё не было конкретных мыслей о Боге. Просто "случайно" родилось это стихотворение, я стала над ним думать и поняла эту простую истину) Я поняла вдруг, что всё может в любой момент вдруг раз, и закончиться... И я ничего не смогу изменить, ничего поделать с этим сейчас...
Но дальше этого мои мысли тогда не пошли, я "побоялась" немножко, но ещё тоже не услышала призыва, а пошла себе жить дальше))
